3 квітня випускниця Програми стажування у Верховній Раді України та центральних органах влади 2011–2012 рр. Марія Тимчук презентує свою поетичну збірку «На все є час» в арт-кафе «Купідон». Напередодні цієї важливої події ми поспілкувалися з Марією, щоб дізнатися більше про творчі плани дівчини, життєві орієнтири і згадати про час участі у Програмі стажування.
– Маріє, розкажи про себе: звідки ти родом, де народилася, навчалася, де зараз проживаєш?
– Народилась я у Верховинському районі Івано-Франківської області, навчалася у Києві та Чернівцях. Спочатку закінчила біологічний факультет Чернівецького університету імені Юрія Федьковича, а потім факультет соціології і права НТУУ «Київський політехнічний інститут». Зараз проживаю у Києві.
– Чим займаєшся? Працюєш чи повністю віддала себе творчості?
– Зараз я працюю, займаються кількома цікавими проектами. Проте водночас стараюся знаходити час для творчості і громадської роботи. Найближчим часом хочу провести досить цікаву акцію на Хрещатику. Писатиму про неї на своїй сторінці у Facebook.
– У 2011–2012 рр. ти брала участь у Програмі стажування. Скажи, будь ласка, чому вирішила податися на конкурс, який досвід здобула? Чи підтримуєш зв’язки з кимось з інтернів?
– Я вирішила взяти участь у Програмі стажування, тому що прагнула змін у житті, нових знань, подальшого саморозвитку, а Програма об’єднує кращу молодь з усієї України і дає кожному інтерну корисні знання і вміння для професійного росту. Під час стажування я отримала досвід роботи в Міністерстві екології та природних ресурсів, познайомилася з розумними і непересічними молодими людьми – інтернами. З декількома із них спілкуюся і зараз.
– Коли з’явилися твої перші вірші?
– Потяг до письма я відчула ще в молодших класах. Тоді з’явилися і перші невеликі вірші. Під час навчання в школі записувала все в зошит, а потім в телефон.
– Які мотиви переважають у твоїй творчості?
– У моїй творчості зустрічається інтимна й пейзажна лірика, але переважає, напевно, філософська і громадянська, тому що я завжди старалася бути в курсі подій суспільно-політичного життя. Дуже близько до серця сприймаю все, що відбувалося і відбувається в державному житті Україні. Під впливом роздумів, переживань і народжуються вірші. Я, як і дуже багато українців, хочу донести, що розумію нинішні події, але не можу відіграти ніякої значущої ролі у їх припиненні… Виступала зі своєю поезією під час віче на Майдані, часто відвідую суспільно політичні заходи, спілкуюся з людьми і, зрозуміло, вдосконалююся як поетка.
– Що надихає тебе?
– Постійно мене надихає бажання писати краще, влучніше, вкладати в слова глибші смисли, тобто прагнення розвиватися. Також постійно надихає любов і розуміння моїх батьків, підтримка друзів. А ще розуміння того, що не треба здаватися, лінуватися, відкладати на потім, а йти зі своєю творчістю назустріч людям. Час від часу може надихати захоплення кимось із людей.
– Скільки збірок в твоєму доробку?
– Минулого року побачила світ моя перша збірка «На все є час», а цього року вийшло її друге видання. Вірші, що ввійшли до неї, сповнені різними мотивами. Також у декількох віршах стараюся показати своє розуміння часу. Воно полягає у тому, що не потрібно здаватися і казати «мій час минув», якщо зараз ви не отримали того, чого хотіли, а зробити паузу, пробачити себе за згаяний час, якщо такий був, і знову тиснути на газ свого життєвого потенціалу. Попереду багато часу, незважаючи на те, скільки людині років. Один день інколи може окупити цілий рік. Різноманітні досягнення, матеріальні речі і навіть кохання не зможуть оминути того, хто відчув, що іде в ногу з часом.
– Які творчі плани на майбутнє?
– Зараз я теж пишу. Інколи рідко, а часом – майже щодня. У планах є видання наступної збірки. Відчуваю, що творчість буде супроводжувати мене впродовж усього життя, просто буде змінюватися світосприйняття, і це знайде відображення у моїх поетичних творах.
– Чи брала участь у конкурсах або поетичних змаганнях?
– Звісно, брала. Я люблю конкурси і різні змагання не так за нагороди, як за мотивацію, яку вони дають, і за знайомство з цікавими людьми. Учасники будь-яких змагань, у тому числі поетичних, хочуть якнайкраще показати себе і таким чином знаходять у собі нові джерела енергії, збагачуються новими ідеями, заряджаються позитивними емоціями. Загалом з 15-ти років я неодноразово перемагала у всеукраїнських поетичних конкурсах.
– Яке твоє життєве кредо?
– У мене нема конкретного життєвого кредо. Під будь-яке кредо можна «підкопатися» і в певній життєвій ситуації воно просто не діє. Наприклад, тривалий час моїм кредом були слова Теодора Рузвельта: «Роби, що можеш, з тим, що маєш, і там, де ти є». Та згодом я зрозуміла, що варто замислюватися і з приводу того, де ти перебуваєш, і що, може, варто робити не те, що можеш, а те, що ти хочеш, і не як можеш, а якомога краще. Відомо багато мотиваційних висловів мудрих людей, які прожили блискуче життя, незважаючи на всі труднощі і перепони. Ці висловили можуть слугувати життєвим кредо, але для окремо взятої людини в окремо взятих умовах.
У мене є моральні принципи, які я не можу переступити за жодних обставин. Коли світ бачить, що сила волі не ламається, починає сприяти тобі такій, яка ти є. Ще моїм принципом є робити добро в міру. Це означає не нав’язливо, а тоді, коли просять, або тоді, коли бачиш, що потребують допомоги, але соромляться попросити. І стараюся зло перемагати добром, ставати кращою і сильнішою в цьому світі, щоб приносити хоча б невелику користь людям.
– Ким бачиш себе через 10 років?
– У першу чергу, я буду дружиною і мамою. Тож хочу достойно прожити цей 10-річний період життя як жінка і як громадянка України. Зараз стараюся постійно навчатися, тому що через 10 років хочу брати участь у політичному житті держави і робити це професійно. Саме з цих причин я свого часу подалася на Програму стажування у Верховній Раді України та центральних органах виконавчої влади, а також здобула другу вищу освіту в сфері менеджменту. У планах пройти стажування або навчання за кордоном. Звісно, що життя здатне вносити якісь корективи в наші плани, але я старатимуся принаймні не марнувати свій час і не забувати про цілі.
– Що можеш порадити молоді – і творчим людям, і тим, хто бажає реалізувати себе в суспільно-політичному житті.
– Перш за все постійно набиратися знань. Знання – це потужний інструмент для досягнення цілей і самореалізації. Знаю, що дехто може відповісти, що є ще так звані зв’язки з впливовими людьми, удача, інші шляхи досягнення кар’єрних щаблин. Але знання однозначно надають перевагу. Потрібна також щира мотивація, яку треба підживлювати новими, нехай невеликими, але постійними досягненнями. Ще раджу не втрачати віру, що твій життєвий шлях неповторний. Навіть якщо змучений щоденною працею, думаєш, що не зробив нічого особливого, ти помиляєшся. У твоїй праці є сенс. Якщо немає – потрібно змінювати сферу діяльності.
Молодим людям, які бажають реалізувати себе в суспільно-політичному житті, бажаю бути професіоналами і зуміти зробити життя інших кращим. Також бути сильними. У кожного своя межа витривалості і межа гріховності. Але усі ми люди, варто це не забувати.
– Маріє, дякуємо за спілкування та успішної презентації збірки!
